Критерії, правила і процедури оцінювання

І. Критерії, правила і  процедури оцінювання здобувачів освіти закладу

1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ (ВИХОВАНЦІВ) У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (наказ МОНМС від 13.04.2011 р. № 329)
2. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ 1 КЛАСУ (листи МОНУ від 18.05.2018 р. №2.2-1250 та від 21.05.2018 р. №2.2-1255 (у форматі .doc))
3. ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ: ПОТОЧНЕ, ТЕМАТИЧНЕ, СЕМЕСТРОВЕ, РІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА ДПА (наказ МОН №371 від 05.05.2008 р.)

o    ключові та предметні компетентності;

o    наскрізні вміння;

o    ціннісні ставлення.

ІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педпрацівників закладу

1. АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН № 930 від 06.10.2010 р. «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»)
2. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)
3. СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (Положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р.)
4. ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ «ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗЗСО» (наказ міністерства соціальної політики України  від 10.08.2018 р. №1143)

ІІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності керівника закладу

 

1. АТЕСТАЦІЯ. ЗМІНИ ДО ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (НАКАЗ МОН ВІД 08.08.13 р. № 1135)
2. ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (СТАТТЯ 26 ЗУ «ПРО ОСВІТУ»)
3. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС НА ПОСАДУ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАКАЗ МОН УКРАЇНИ 28.03.2018 р. № 291)

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти

Білозерської селищної ради Херсонської області

 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

   Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Томинобалківському закладі (далі – заклад освіти) повної загальної середньої освіти Білозерської селищної ради Херсонської області розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

   Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

·         стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

·         систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

·         оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

·         оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

·         оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

·         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

·         створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

   Завданням внутрішньої системи забезпечення якості освіти є забезпечення гарантування якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.

   Колегіальним органом управління навчального закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада. 

ІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ 

   1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

   Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

·         принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

·         принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

·         принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

·         принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

·         принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

   2. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:

·         наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо),

·         організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти,

·         контроль освітньої та виховної діяльностей,

·         якість підготовки працівників на всіх рівнях.

   3. Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

·         планування освітньої діяльності;

·          затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;

·          підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти;

·         посилення кадрового потенціалу закладу освіти;

·         забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

·         забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;

·         створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

Напрями, критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішня система забезпечення якості освіти подано у додатку 1.

   4. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

·         самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

·         моніторинг якості освіти.

   Порядок, процедуру, форми проведення моніторингу регламентовано у Положенні про моніторинг якості освіти у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти Білозерської селищної ради Херсонської області і подано у додатку 2.  

   Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою. 

ІІІ. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

   Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

  Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

·         посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

·         дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

·         надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

·         контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

·         об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

·          самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

·          посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

·          дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

·          надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

   Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

  ІV. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

·         визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,

·         використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,

·         спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

   Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

   Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

   До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і закладу освіти, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів  освіти є:

·         контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

·         навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

·          діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

·          стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

·          виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

·         характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

·         якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

·         сформованість предметних умінь і навичок;

·         рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

·         досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

·         самостійність оцінних суджень.

   Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

   Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

   Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

   З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

   Навчальні досягнення учнів 2(3)-4 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти», наказу МОНу від 19.08.2016 року № «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», учнів 5-11 класів - згідно наказу МОНу від 05.05.2008 року № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

   Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти початкової школи подано у додатку 3.

   Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти основної й старшої школи подано у додатку 4.

   Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

   Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

   Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

   Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

   Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

   Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

   Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

   Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні; підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь; індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання; систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; концентрацію уваги здобувачів освіти до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

   Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

   Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

   Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

   Учень має право на підвищення семестрової оцінки. 

V. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

     Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:

·         ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,

·         постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників,

·         налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти,

·         організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

   Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

   Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

   Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

   За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

   Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

   Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

   Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

   Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя» (додаток 5).

   Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

   Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

   Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічних працівників у закладі освіти передбачено:

·         участь у семінарах, семінарах-практикумах, тренінгах, майстер-класах або їх проведення;

·         обмін досвідом, співпрацю між колегами на шкільному, селищному, обласному рівнях;

·         професійна співпраця між колегами у закладі освіти, робота з молодими вчителями;

·         підвищення рівня володіння інформаційними технологіями в сучасному педагогічному процесі, врахування його в ході атестації вчителів;

·         участь у веб-конференціях;

·         участь вебінарах та отримання сертифікатів;

·         використання онлайн-платформ для професійного вдосконалення (платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, студія онлайн-освіти EdEra);

·         публікація матеріалів за темами професійної діяльності;

·         курси підвищення кваліфікації у різних формах. 

VІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

    Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

·         створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

·         раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

·          забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

·         визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

·         правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

·         забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

·         створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

   Формою  контролю за  діяльністю  керівних працівників закладу освіти є  атестація.  

     Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації 

визначається за критеріями: 

1)  саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)  стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу освіти, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

8) застосування ІКТ-технологій  в освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

   Ділові та особистісні якості керівника визначаються за критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та  аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

   Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти у закладі відповідає основним санітарно-технічним вимогам.

   У закладі освіти є адміністративні кабінети, класи, навчальні кабінети,  комп’ютерний клас, спортивний зал, майстерня, тир, бібліотека, їдальня, медичний кабінет, стадіон з футбольним полем, біговою доріжкою та спортивними спорудами.

   Будівля закладу освіти відповідає паспортним даним і санітарно- гігієнічним нормам. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.

   Заклад освіти працює за класною системою. Всього класних кімнат та навчальних кабінетів – 13. Оновлено матеріально-технічне обладнання у кабінеті фізики, у тому числі мультимедійними засобами. Кількість робочих місць у кабінеті інформатики – 10.

  Є централізоване водопостачання. Опалення – власна котельня на твердому паливі.

   Їдальня знаходиться  в  пристосованому приміщенні. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 60 місць.

   Освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам бібліотеки, веб-ресурсам. Книги зберігаються в належних умовах.

    Матеріально-технічна база закладу освіти повністю пристосована для освітнього процесу.

VІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ

   Інформаційна система управління освітнім процесом  - це програмно- апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різними параметрами, введення, підтримка та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

   Структура інформаційних систем закладу освіти включає такі підсистеми:

·         електронна система звітності;

·         електронна база даних здобувачів освіти;

·         електронна база даних педагогічних працівників.

   Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми: перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.

 ІХ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

   Роботу інформаційної системи закладу освіти забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для педагогічних працівників та здобувачів освіти  (у тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу.

   Відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про освіту» заклад освіти забезпечує доступність до інформації про свою діяльність через офіційний сайт.

   На офіційному сайті закладу освіти розміщується і постійно оновлюється інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню відповідно до вимог Закону України «Про освіту». 

Х. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН

ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

   Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

   Універсальний дизайн закладу включає:

1. Відповідність освітнього процесу широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечення методики навчання, викладання та представлення матеріалу; доступність навчальних планів та програм.

2. Підготовку та використання навчальних матеріалів (картки, завдання, вправи, дидактичні ігри, тощо) відповідно до рівня психофізичного розвитку кожного здобувача освіти.

3. Доступність візуальної інформації про діяльність закладу (веб-сайт).

 

4. Створення умов для участі здобувачів освіти у суспільному житті села, країни, соціалізації та адаптації кожної особистості.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
	3	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній	4	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
	6	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній	7	Учні володіють поняттями, відтворюють їх  зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок,  частково контролюють власні навчальні дії
	8	Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи  логічних зв'язків; володіють вміннями на  рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з  незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних  ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
IV. Високий	10	Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так   і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують  новими прикладами
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

                       

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

основної й старшої школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учні розрізняють об'єкти вивчення
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують  елементарні завдання
II. Середній	4	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній	7	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній  діяльності, робити висновки, узагальнення
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішній моніторинг якості освіти

у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти

Білозерської селищної ради Херсонської області

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1.1. Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні закладу освіти у вигляді моніторингу.

   1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Статут закладу освіти. Дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності закладу освіти.

   1.3. Моніторинг - це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.

   1.4. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

   Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

   1.5. Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітнього процесу в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

   Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

   1.6. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

   1.7. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу.

   1.8. Положення схвалюється педагогічною радою, затверджується наказом директора закладу освіти.

   1.9. Заклад освіти у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.

   1.10. Положення поширюється на всіх працівників закладу освіти та учасників освітнього процесу.

ІІ. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ МОНІТОРИНГУ.

КРИТЕРІЇ МОНІТОРИНГУ

   Мета внутрішкільного моніторингу - ефективне відслідковування функціонування освітнього простору в закладі освіти, виявлення динаміки його змін, розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення розвитку закладу освіти; накопичення даних , необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг закладу; аналітичне узагальнення результатів діяльності системи закладу освіти.

   Завдання внутрішкільного моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі освіти;

- визначення якості навчальних досягнень учнів, з’ясування динаміки їх змін;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка у здобувачів освіти мотивації до навчання;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти;

- характеристика якості освітнього простору, а також фінансового, кадрового, навчально- методичного та матеріально-технічного забезпечення закладу освіти;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

   Функції моніторингу:

- інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти в закладі освіти;

- діагностична - фіксує реальний стан якості освіти в закладі освіти ;

- оцінювальна – дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу у закладі освіти на основі певного набору критеріїв та показників;

- коригувальна - мінімізує вплив негативних факторів у освітньому процесі; n прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у закладі освіти;

- управлінська - впливає на зміст і методи управлінської діяльності.

   Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

ІІІ. ОБ’ЄКТИ ТА ПРЕДМЕТ МОНІТОРИНГУ.

ОСНОВНІ ФОРМИ МОНІТОРИНГУ

   Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в закладі освіти, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- педагогічний працівник;

- адміністрація закладу.  

Об’єктами внутрішкільного моніторингу у закладі освіти є:

І. Освітнє середовище:

- ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно-гігієнічне);

- навчально-методичне забезпечення (навчальні програми; використовувані підручники і посібники та інша навчальна література);

- кадрове забезпечення;

 інформаційне забезпечення;

- академічна доброчесність.

ІІ. Освітній процес:

- планування освітнього процесу;

- зміст освітньої діяльності;

- впровадження освітніх інновацій;

- розвиток професійної компетентності педагогів;

- психологічний супровід освітнього процесу;

- участь батьків, громадськості в освітньому процесі.

ІІІ. Результати освітнього процесу:

- навченість (навчальні досягнення) здобувачів освіти різних вікових груп із предметів інваріантної частини навчального плану;

- особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності (результати участі школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах, змаганнях тощо);

- результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників (кількість педагогічних працівників різних категорій, володіння вчителями інноваційними технологіями та прийомами педагогічної роботи тощо);

- аналіз результатів ДПА;

- самоаналіз результатів ЗНО.

   Предметом внутрішкільного моніторингу є якість освітнього процесу,  динаміка змін в освітній системі закладу освіти як основа його розвитку.

   Суб'єкти внутрішкільного моніторингу: адміністрація закладу, моніторингова група, педагогічний колектив, здобувачі освіти, батьки опосередковано через органи самоврядування.

   Основними формами моніторингу є:

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією (проведення контрольних робіт, участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів, відвідування уроків, заходів);

- перевірка  документації;

- опитування, анкетування;

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією.

   Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

- контингент учнів;

- психолого-соціологічний моніторинг;

- результати навчання здобувачів освіти;

- педагогічна діяльність;

- управління закладом освіти;

- освітнє середовище;

- медичний моніторинг;

- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

- формування іміджу закладу освіти.

ІV. ПРИНЦИПИ, ВИДИ ТА РІВНІ МОНІТОРИНГУ 

   Принципи, на яких повинен базуватися внутрішкільний моніторинг:

- гуманістична спрямованість - створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, неможливості використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій до учасників освітнього процесу;

- об’єктивність - уникнення суб’єктивних оцінок, створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- системність – комплексний підхід до вивчення різних аспектів життя закладу освіти, опрацювання та аналізу результатів досліджень;

- валідність - відповідність пропонованих контрольних завдань змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки, дотримання визначених процедур проведення та опрацювання результатів;

- надійність результатів, що означає можливість підтвердження позитивних і негативних результатів різними способами контролю; шляхом повторного контролю, який проводять інші особи;

- врахування психолого-педагогічних особливостей шляхом диференціації контрольних та діагностичних завдань;

- рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і самооцінки.

   Види внутрішкільного моніторингу:

 за цілями проведення:

- інформаційний (регулярний збір інформації на визначені теми з різних джерел, зокрема, із законодавчих актів, положень, наказів, методичних видань, класних журналів, сайтів освітніх установ та громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку закладу освіти, навчальні плани);

- діагностичний моніторинг (збирання та узагальнення інформації за певними показниками з метою вивчення конкретних освітніх проблем (визначення рівня навченості здобувачів освіти конкретної вікової групи, вимірювання рівня сформованості конкретних компетентностей, особистісного розвитку школярів, готовності закладу освіти до профільного навчання тощо);

- управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і вторинних ефектів прийнятих рішень, розроблених програм).

n За засобами, що використовуються:

- педагогічний (дидактичний, освітній, виховний) (вивчення рівня навченості та якості виховання здобувачів освіти, якості змісту освіти, якості викладання, умов, що забезпечують можливості навчання, виховання та самовиховання особистості);

- психологічний (вивчення пізнавальної сфери, емоційної рівноваги);

- ресурсний (визначення обсягів та якості забезпечення ЗНЗ матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами);

- кадровий (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатів підвищення кваліфікації педагогів);

- управлінський (оцінювання якості та ефективності управління закладом освіти). 

V. ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПІДСУМКИ МОНІТОРИНГУ

   Проводячи внутрішкільний моніторинг, заклад освіти має орієнтуватися на такі результати:

- підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності закладу освіти;

- створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;

- впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;

- активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу закладу освіти, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;

- удосконалення управління закладом освіти, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку закладу освіти.

   Підсумки моніторингу:

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях педагогічної  ради, нарадах при директору.  

VІ. ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ

   1. Створення Положення про моніторинг якості освіти в закладі освіти, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку закладу освіти, виконання погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг.

   2. Розробка внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Положенням, зокрема: умов, процесу чи результатів роботи закладу освіти.   Положення визначає:

- мету та завдання дослідження;

- об’єкт дослідження;

- формування вибірки;

- терміни та процедуру дослідження;

- підбір та підготовку координаторів дослідження;

- визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими збиратиметься інформація;

- визначення методів дослідження.

   3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Положенням, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

   4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою, проектом (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

   5. Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно- критеріального аналізу, описового пояснення).

   6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи закладу освіти, роботи окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

   7. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

 VІІ. РЕКОМЕНДОВАНІ НАПРЯМИ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

А. Загальношкільний рівень

- Моніторинг рівня навченості здобувачів освіти різних вікових груп.

- Моніторинг стану викладання предметів інваріантної складової навчального плану.

- Моніторинг впровадження освітніх інновацій.

Б. Локальний рівень

- Моніторинг психологічної готовності першокласників до навчання в закладі освіти.

- Моніторинг адаптаційних процесів учнів 5 класу до умов навчання основній школі.

В. Індивідуальний рівень

- Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя (атестація).

- Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного розвитку здобувачів освіти. 

VІІІ. ОБОВ’ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗЗСО КОМПОНЕНТИ БАЗИ ДАНИХ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Обов’язкові для ЗЗСО компоненти бази даних моніторингових досліджень:

- Загальні відомості про заклад освіти (дата заснування, форма власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мова навчання, профіль навчання, відомості про атестацію).

- Матеріально-технічна база (кількість навчальних кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, забезпечення комп’ютерною технікою, забезпечення ТЗН).

- Кадрове забезпечення закладу освіти (кількісний склад педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за віком, склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними категоріями, аналіз руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).

- Контингент здобувачів освіти (мережа класів, віковий склад учнів, поглиблене вивчення предмета, розподіл учнів за профілем навчання, працевлаштування учнів 11 класу, рух учнів).

- Результативність освітнього процесу (динаміка навчальних досягнень здобувачів освіти в розрізі класів та предметів, результати ДПА в 4-х, 9-х, 11-х класах, динаміка нагородження випускників 9-х та 11 класів, результати участі учнів в олімпіадах, турнірах, конкурсах, спортивних змаганнях).

- Методична робота, вдосконалення професійної педагогічної майстерності вчителя (аналіз підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, аналіз участі педагогічних працівників у методичній роботі, участь педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).

- Охорона життя та безпека життєдіяльності (динаміка травмування дітей під час освітнього процесу та в позаурочний час, стан травмування серед педагогів).

- Робота соціально-психологічної служби (дослідження психологічної готовності першокласників до навчання в закладі освіти; адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі).

- Робота з батьками та громадськістю (склад сімей учнів, соціальний статус). 

ІХ. ЗВІТНІСТЬ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВНУТРІШКІЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ У ЗЗСО

- Інформація про кадрове забезпечення закладу загальної середньої освіти (вересень)

- Інформація про контингент учнів (вересень)

- Інформація про матеріально-технічну базу закладу загальної середньої освіти (вересень)

- Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік для учнів початкової, основної та старшої школи) (січень, червень)

- Інформація про рівень навченості здобувачів освіти за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік в розрізі навчальних предметів (січень, червень)

- Інформація про результати моніторингу професійної компетентності вчителя (січень- лютий)

- Інформація про динаміку навчальних досягнень учнів в розрізі нульового, контрольного та підсумкового заміру знань з предметів навчального плану (вересень, грудень, травень)

- Інформація про результати моніторингу стану викладання предмету (предметів) інваріантної складової навчального плану (червень)

- Інформація про результати державної підсумкової атестації в 4, 9 та 11 класах (червень)

- Інформація про результати участі здобувачів освіти у Всеукраїнських олімпіадах, турнірах, конкурсах (грудень-квітень)

- Інформація про результати участі учнів у ЗНО з української мови , математики, історії України (травень)

- Інформація про результати участі учнів у ЗНО за результатами щорічного Офіційного звіту УЦОЯО про проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників закладів загальної середньої освіти (серпень) 

Х. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВНУТРІШКІЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ

   Нормативно-правове забезпечення внутрішкільного моніторингу:

- Модель моніторингу якості освіти у закладі системи загальної освіти

- Положення про внутрішній моніторинг (на основі типового Положення)

- Інструкції про проведення моніторингу на підставі обраних критеріїв та показників оцінювання

- Форми інформаційних бланків, види комп’ютерних програм для внесення і обробки даних

- Технології та інструментарій проведення моніторингу:

- моніторинг рівня навченості здобувачів освіти  (додаток 1)

- моніторинг професійної компетентності педагогічного працівника (додаток 2)

- моніторинг стану викладання навчальних предметів (додаток 3)

- моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистості здобувачів освіти (додаток 4)

- моніторинг фізичного, інтелектуального, психічного та соціального здоров’я здобувачів освіти (додаток 5)

Додаток 1

Моніторинг рівня навченості здобувачів освіти

Мета. Підвищення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти шляхом їх постійного вимірювання, аналізу результатів та цілеспрямованого коригування.

Об’єкт моніторингу. Рівень навчальних досягнень здобувачів освіти з предметів інваріантної частини навчального плану.

Предмет: динаміка зміни рівнів навченості протягом кількох етапів моніторингових досліджень.

Завдання моніторингу:

- дослідження якості знань здобувачів освіти та їх відповідність Державному стандарту загальної середньої освіти;

- виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності здобувачів освіти;

- підтримка мотивації навчання;

- виявлення обдарованих школярів, підтримка їх інтелектуального розвитку;

- нагромадження даних для порівняльного аналізу діяльності здобувачів освіти та класних колективів;

- дотримання вчителями орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану;

- прогнозування на основі отриманих даних тенденцій розвитку закладу освіти.

Прогнозовані результати:

1. Отримання об’єктивної інформації про якість знань здобувачів освіти з базових дисциплін в закладі освіти в цілому, окремих класів та кожного учня. 2. Коригування освітнього процесу та його навчально-методичного забезпечення на основі результатів досліджень.

3. Упровадження тестових технологій проведення підсумкового контролю знань у закладі освіти.

Напрямки моніторингу:

- моніторинг результативності навчання;

- предметний моніторинг;

- дослідження результативності участі здобувачів освіти у Всеукраїнських олімпіадах І, ІІ та ІІІ етапах, турнірах, конкурсах МАН;

- результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 класу.

Предметний моніторинг – етапи:

І. вхідний (нульовий замір) (вереснь)

ІІ. проміжний (контрольний замір( (грудень)

ІІІ. вихідний (підсумковий замір) (травень)

Моніторинг результативності навчання – етапи:

І. проміжний (січень)

ІІ. вихідний (червень)

Рейтингове оцінювання:

1)      рейтинг класів (за середнім балом, рівнями навченості, предметами);

2)      рейтинг учнів окремого класу;

3)      рейтинг учнів по закладу освіти;

4)      рейтинг предметів (за середнім балом, рівнями навчальних досягнень);

5)      рейтинг циклу тощо.

Інструментарій моніторингу:

- діагностичні контрольні роботи;

- результати тематичного та підсумкового оцінювання;

- статистична/шкільна документація;

- спостереження;

- анкетування;

- тести;

- кваліметричні таблиці.

Показники моніторингу:

- успішність здобувачів освіти;

- якість засвоєння;

- коефіцієнт результативності;

- середній бал за роботу;

- середній бал тематичного оцінювання;

- коефіцієнт об’єктивності.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:

n характеристика відповіді здобувача освіти (елементарна, фрагментарна, неповна, логічна, доказова, обґрунтована, творча);

n якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність);

n ступінь сформованості загальнонавчальних (навчально-організаційні, навчально- інтелектуальні, навчально-інформаційні, навчально-комунікативні) і предметних умінь та навичок;

n рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);

n ступінь самостійності здобувачів освіти у навчальній діяльності;

n досвід творчої діяльності (вміння виявляти та розв’язувати проблеми, формулювати гіпотези);

n самостійність оціночних суджень.

   Вказані компоненти покладені в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень: початкового, середнього, достатнього і високого.

   Відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в системі загальної середньої освіти в загальнодидактичному плані ці рівні визначаються за такими характеристиками:

І рівень – початковий (1–3 бали). Відповідь здобувача освіти фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення. Вміння несформовані, рівень самостійності навчальної діяльності низький.

ІІ рівень – середній ( 4–6 балів). Знання неповні, поверхові. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не вміє самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний розв′язувати завдання за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

ІІІ рівень – достатній ( 7–9 балів). Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, зв′язки між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обгрунтована, проте без елементів власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

ІV рівень - високий ( 10–12 балів). Знання здобувача освіти є глибокими, міцними, системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати навчальні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати власну позицію. Застосування цих критеріїв дозволяє оцінити навчальні досягнення учнів у вигляді кількісного показника – кількості балів за 12-бальною шкалою оцінювання. 

Додаток 2

Моніторинг професійної компетентності педагогічного працівника

Мета. Самоактуалізація особистості вчителя на підставі своєчасної діагностики та корекції його роботи.

Завдання:

- дати оцінку професійній компетентності педагогічного працівника;

- скоригувати самоосвітню діяльність педагогічних працівників;

- сформувати у вчителя мотивацію до самопізнання, самоаналізу та саморозвитку у різних видах діяльності.

Об’єкт: професійна компетентність педагогічного працівника.

Предмет: рівень професійної компетентності вчителя та динаміка його зміни.

Критерії дослідження:

1) організація вчителем освітньої діяльності учнів на уроці та в позаурочний час;

2) рівень навчальних досягнень здобувачів освіти;

3) самоосвітня робота педагогічного працівника;

4) рівень шкільної документації з предмета.

Інструментарій методики:

- таблиця багатомірного аналізу;

- соціометрична матриця;

- схеми аналізу уроків відповідно до мети відвідування;

- таблиці відстеження моніторингу якості знань;

- діагностичні авторські психологічні методики;

- анкети.

Сфери оцінювання професійної компетентності педагогічного працівника:

- інтелектуальна;

- психологічна;

- управлінська;

- проективна;

- мотиваційна;

- комунікативна;

- дидактична;

- методична.

Етапи дослідження:

І. діагностичний – заповнення оцінювальних таблиць; визначення рівня професійної компетентності; формування узагальненої експертно-діагностичної оцінки; самооцінювання вчителя;

ІІ. установчий – виявлення професійних потреб, їх аналіз; формування мотивації на саморозвиток; прогнозування потенційних можливостей учителя; складання програм самоосвітньої діяльності;

ІІІ. діяльнісний – корекційна робота; самовдосконалення;

ІV. рефлексивний – рефлексія особистої діяльності; зіставлення самооцінки з результатами експертної оцінки; планування корекційних заходів з боку адміністрації закладу освіти. 

Додаток 3

Моніторинг стану викладання навчальних предметів

Мета. Отримання об’єктивної інформації про стан викладання навчальних предметів та рівень знань здобувачів освіти; проектування на основі цих досліджень заходів з підвищення якості викладання предметів.

Завдання:

1) дослідження дотримання педагогічними працівниками державних вимог до викладання навчальних предметів;

2) вивчення і узагальнення результатів роботи педагогів;

3) об’єктивне оцінювання роботи педагогічного працівника;

4) дослідження рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, вивчення системи оцінювання їх рівнів навченості;

5) з’ясування раціонального використання навчально-матеріальної бази в освітньому процесі.

Структурні компоненти моніторингу:

-          кадрове забезпечення викладання предмету;

-          програмно-методичне забезпечення викладання предмету;

-          матеріально-технічне забезпечення;

-          організація освітнього процесу: моделювання кроку;

-          методична робота;

-          результативність навчання здобувачів освіти;

-          позакласна робота з предмета;

-          дотримання правил безпеки праці.

Етапи моніторингу: підготовчий; практичний; аналітичний.

Методи дослідження: співбесіда з учителем; анкетування; спостереження; аналіз уроку; самоаналіз уроку; контрольні роботи, тестування; анкетування.

Інструментарій моніторингу: пам’ятки, анкети, карти спостережень, тексти контрольних робіт, тести, таблиці. 

Додаток 4

Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистості здобувачів освіти

Складові моніторингу розвитку пізнавальної сфери та особистості здобувача освіти:

1) вербальний інтелект;

2) креативність;

3) властивості особистості;

4) рівень навчальних досягнень здобувачів освіти.

Інструментарій: пакети методик для діагностування учнів різних вікових груп.

Форми і методи дослідження:

-          відвідування уроків, спостереження;

-          індивідуальна та групова психодіагностика;

-          індивідуальні та групові психоконсультації;

-          тренінги;

-          виступи на нарадах, батьківських зборах;

-          розробка рекомендацій;

-          заповнення індивідуальних карток учня (досягнення).

Додаток 5

Моніторинг фізичного, інтелектуального, психічного та

соціального здоров’я здобувачів освіти

 Мета. Виявлення та встановлення зв'язків між рівнями навченості здобувачів освіти та рівнем фізичного, інтелектуального, психічного та соціального розвитку учнів.

Завдання:

1) визначення загального рівня здоров’я здобувачів освіти;

2) виявлення проблем у розвитку здобувачів освіти;

3) виявлення проблем у взаємовідносинах батьки-діти;

4) можливість зміни показників здоров’я.

Інструментарій: пакет методик для учнів різних вікових груп.

Форми і методи:

-          відвідування уроків, спостереження;

-          індивідуальна та групова психодіагностика;

-          індивідуальні та групові психоконсультації;

-          тренінги;

-          виступи на нарадах, батьківських зборах;

-          розробка рекомендацій;

-          заповнення індивідуальних карток учня (досягнення).

Напрямки моніторингу:

І. Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистості учня:

- виявлення труднощів у розвитку психічних процесів та можливостей їх рішення;

- пошук обдарованих дітей;

- забезпечення диференціації та різнорівневого підходу у навчанні дітей з різними здібностями;

- розробка індивідуальних планів та програм навчання.

ІІ. Моніторинг рівня навчальної мотивації здобувачів освіти:

- своєчасна ліквідація прогалин в знаннях;

- організація оперативної допомоги кожному учневі, вибір форм і методів роботи;

- співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.

ІІІ. Моніторинг професійних інтересів та нахилів учнів

- виявлення особливостей мислення;

- визначення інтересів та нахилів;

- задоволення потреб підлітка в самопізнанні;

- консультування батьків та учнів, рекомендація профілю.

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність

у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти

Білозерської селищної ради Херсонської області

 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1.1. Положення про дотримання академічної доброчесності (далі - Положення) у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти Білозерської селищної ради Херсонської області (далі – заклад освіти) встановлює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування у відносинах між учасниками освітнього процесу, а саме: педагогічними працівниками, здобувачами освіти та їх батьками чи особами, які їх заміняють.

   1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», Законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного кодексу України, Статуту закладу освіти, Правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.

   1.3. Метою даного Положення є дотримання високих професійних стандартів в освітній сфері, забезпечення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення довіри до результатів навчання, а також зростання авторитету  закладу освіти.

   1.4. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, здобувачів освіти та їх батьків чи осіб, які їх заміняють) та співробітників  закладу освіти.

ІІ. ПРИНЦИПИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

   2.1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

   2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п.4 Закону України «Про освіту» вважається:

• Академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
• Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
• Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
• Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
• Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
• Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
• Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
• Зловживання впливом - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
• Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

   2.3. Академічна доброчесність впроваджується через систему принципів: законності, професіоналізму, чесності, взаємоповаги, ввічливості, справедливості, відповідальності, прозорості, толерантності.

   2.4. Кожен член спільноти закладу наділений правом вільно обирати свою громадянську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.

   2.5. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати керівник закладу або особа за його дорученням.

   2.6. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

   Академічна доброчесність забезпечується:

   3.1. Усіма співробітниками та учасниками освітнього процесу закладу освіти шляхом:

   3.1.1. Уникнення провокування дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями.

   3.1.2. Дотримання норм Конституції України.

   3.1.3. Дотримання Статуту закладу та Правил внутрішнього розпорядку.

   3.1.4. Дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти.

   3.1.5. Збереження, поліпшення та раціонального використання навчально – матеріальної бази закладу.

   3.1.6. Культури зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу.

   3.1.7. Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних, які мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації школи загалом.

   3.1.8. Надання достовірної інформації.

   3.1.9. Негайного повідомлення адміністрації закладу у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.

   3.1.10. Відповідальності за порушення академічної доброчесності.

   3.2. Педагогічними працівниками шляхом:

   3.2.1. Якісного, вчасного та результативного виконання своїх посадових обов’язків.

   3.2.2. Дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.

   3.2.3. Обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення.

   3.2.4. Незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.

   3.2.5. Підвищення своєї кваліфікації шляхом саморозвитку і самовдосконалення, а також вчасного проходження відповідно до вимог законодавства курсової підготовки.

   3.2.6. Дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт, тощо.

   3.2.7. Надання якісних освітніх послуг з використанням у практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти.

   3.2.8. Об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

   3.2.9. Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти.

   3.2.10. Інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

   3.2.11. Не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян.

   3.3. Здобувачами загальної середньої освіти шляхом:

   3.3.1. Поваги до педагогічних працівників.

   3.3.2. Поваги честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від власних переконань.

   3.3.3. Присутності на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

   3.3.4. Самостійного виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

   3.3.5. Подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами.

   3.3.6. Використанням у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірених і достовірних джерел інформації та грамотного посилання на них.

   3.3.7. Не припустимості пропонування хабаря за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності, у тому числі з метою зміни отриманої академічної оцінки.

   3.4. Батьками здобувачів загальної середньої освіти або особами, які їх заміняють, шляхом:

   3.4.1. Виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, вчителів та інших людей.

   3.4.2. Виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психічного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя.

   3.4.3. Формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство.

   3.4.4. Виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку.

   3.4.5. Сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дитиною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

   3.5. Неприйнятним для всіх учасників шкільної спільноти є:

   3.5.1. Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти.

   3.5.2. Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання документів.

   3.5.3. Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.

   3.5.4. Використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.

   3.5.5. Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління у тому числі і електронних сигарет, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.

   3.5.6. Пронесення зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

 ІV. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

   4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.

   4.2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

   4.3. Заступник керівника закладу, який відповідає за методичну роботу:

• забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок для публікацій на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;
• використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на анти-плагіат.

   4.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування, тощо).

 V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

   5.1. Відмова у встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання.

   5.2. Позбавлення раніше встановленої категорії.

   5.3. Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

   5.4. Повторне проходження здобувачами освіти оцінювання чи не зарахування результатів самостійних, контрольних робіт, іспитів, тощо.

   5.5. У разі списування під час конкурсів, I етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади робота учасника анулюється. У разі повторних випадків учасник не допускається до участі в інших конкурсах, олімпіадах.

VІ. КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

   6.1. Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія) – це незалежний орган, що діє у закладі освіти з метою забезпечення моніторингу дотримання членами спільноти закладу освіти морально-етичних та правових норм цього Положення.

   6.2. До складу Комісії входять представники Ради закладу, учнівського самоврядування та педагогічного колективу.

   Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

   Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

   Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

   За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

   Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

   Термін повноважень Комісії – 1 рік.

   6.3. Комісія має такі повноваження:

• Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу закладу освіти.
• Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.
• Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність закладу освіти.
• Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу закладу освіти.
• Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.
• Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома кервника закладу для подальшого реагування.

   6.4. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

   6.5. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови Комісії є вирішальним.

   6.6. За результатами засідання Комісії складається протокол, який підписує голова (в разі його відсутності - заступник) та секретар. 

VІІ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

   7.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Заклад освіти забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

   7.2. Положення про академічну доброчесність Томинобалквського закладу повної загальної середньої освіти Білозерської селищної ради Херсонської області затверджується педагогічною радою закладу освіти та вводиться в дію наказом керівника.

   7.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу освіти та вводяться в дію наказом керівника закладу.

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про календарно-тематичне планування

у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти

Білозерської селищної ради Херсонської області

                                                           І. Загальні положення
1.1.  Положення складено на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту загальної освіти в контексті модернізації української освіти.
1.2.  Положення містить вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування вчителя.
1.3.  Календарно-тематичне планування вчитель розробляє на кожний клас відповідно до навчальної програми й вимог Державного освітнього стандарту (мінімуму змісту освіти).
1.4.  Календарно-тематичне планування розробляє вчитель, розглядають на засіданні методичної ради, узгоджують із заступником директора з навчально-виховної роботи, затверджує директор навчальною закладу не пізніше ніж 05 вересня.
1.5.  Завдання календарно-тематичного планування:
- визначення місця кожної теми в річному курсі й місце кожного уроку в темі;
- визначення взаємозв'язку між окремими уроками, темами річного курсу;
- організація раціональної роботи й озброєння учнів системою знань, умінь, навичок із предмета.
1.6.  Ступінь розробки календарно-тематичного планування  є критерієм професіоналізму вчителя.

 ІІ. Вимоги до календарно-тематичного планування

2.1. Відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти.

2.2. Відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальним програма з предметів.

2.3. Відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану.

2.4. Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.                           

                            ІІІ. Структура календарно-тематичного планування
Календарно-тематичний план учителя передбачає такі розділи:
- титульний лист (додаток 1);
- вступна частина;
- програмне й навчально-методичне забезпечення навчального плану;
- обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з навчального предмета;

- власне тематичне планування навчального предмета. 

               ІV. Вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування
4.1.  Титульний лист повинен містити такі відомості:
- найменування освітнього закладу;
- назва документа (календарно-тематичне планування);
- назва предмета (має відповідати назві предмета в робочому плані закладу освіти);
- навчальний рік;
- клас;
- прізвище, ім'я та по батькові вчителя.
4.2.    На титульній сторінці мають бути записи:
- «Розглянуто на засіданні методичної ради
      Протокол №___(число, місяць, рік)».

- «Погоджую заступник директора із навчально-виховної роботи».
- «Затверджую директор закладу (число, місяць, рік)».
4.3. У вступній частині необхідно вказати (додаток 2):
- найменування навчального предмета (біологія, історія та ін.);

- мету вивчення курсу;

- реквізити програми;

- підручник, навчально-методичні комплекси (НМК).
- річна кількість годин;

- кількість годин на тиждень згідно з програмою;
- планова кількість контрольних, практичних, лабораторних робіт;

4.4. Природне й навчально-методичне забезпечення навчального плану передбачає такі відомості:

- реквізити програми;

- підручник;

- навчально-методичні комплекси, освітні ресурси (за потреби).

4.5. Розділ «Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з навчального предмета» передбачає перерахування освітніх умінь і навичок відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України (Державних стандартів, навчальних програм).
4.6. Календарно-тематичне планування оформляють у друкованій формі, обов'язково зазначають номер і дату проведення уроку, зміст (тему) уроку, примітку.
4.7. Графа «Зміст (тема) уроку» включає:
- загальні назви теми;
- кількість годин, відведених на вивчення даної теми;
- теми кожного уроку;
- контроль по завершенню вивчення даної теми;
- назву практичних, лабораторних, теоретичних робіт.
4.8. У графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, нетрадиційні форми роботи на уроках, індивідуальна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провідної діяльності учнів на уроці, види уроків).
4.9. Зміст плану навчального курсу має відповідати змісту програми, за якою організовано навчання.
4.10. Відмінність від змісту програми допускається не більше ніж на 20 %. Усі зміни необхідно вказати в плані і обґрунтувати.

  

Додаток 1

Зразок титульної сторінки календарно-тематичного планування 

Томинобалківський заклад повної загальної середньої освіти

Білозерської селищної ради Херсонської області

 

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор закладу
_______ І.А. Поліщук

 

 

Календарно-тематичне планування
навчального матеріалу з ___________________________________________________
в _________класі на І і ІІ семетри 20________/ _______н.р.
Учитель __________________________________________________________________

 

 

 

Розглянуто на засіданні методичної ради                                                             Погоджено

Протокол № ___________________                 Заступник директора з навчально-виховної         

                                                                              роботи _______________________________

 

Додаток 2

 Зведена таблиця розподілу навчального часу в класі;

програма, за якою складено календарно-тематичне планування,

видавництво/освітній ресурс, рік видання/затвердження

 

Семестр	Загальна кількість навчальних годин	Кількість годин на тиждень	Кількість контрольних робіт	Кількість тематичних оцінювань	Класи
					5	6	7	10	11
І
ІІ
Усього
Програма, за якою складено календарно-тематичне планування
Видавництво/освітній ресурс, рік видання/затвердження
Підручник